23.     Порядок професійного призначення аудитора відповідно до КЕПБ та українського законодавства.

Відповідно до ЗУ «Про аудиторську діяльність» на посаду аудитора призначаютьсяя особи, які відповідають вимогам, що встановлені Аудиторською палатою України та які склали відповідні іспити. Після складеного іспиту кандидату присвоюється звання «аудитор» та видається сертифікат, форма якого встановлюється Аудиторською палатою.  У призначенні слід відмовити: 1) якщо проти кандидата порушено кримінальну справу;  2) якщо внаслідок обвинувального вироку суду зникла здатність обіймати громадські посади;  3) якщо кандидат поводився таким чином, що ця поведінка виправдала б відсторонення від здійснення професійної діяльності;

 4) якщо кандидат через стан здоров’я або з інших причин не здатен належним чином виконувати професійні обов’язки;  5) поки виконується діяльність, яка не узгоджується з вимогами до професії;  6) якщо кандидат не знаходиться у нормальному економічному стані, зокрема, є банкрутом; підозра про банкрутство існує тоді, якщо відкрито конкурсний процес стосовно майна або наявний запис у реєстрі, який веде суд у справах банкрутства або суд, який є компетентним у справах про виконання рішень.  У призначенні може бути відмовлено, якщо кандидат таким чином себе поводив, що існує обґрунтоване занепокоєння стосовно того, що він не задовольнятиме професійних вимог до аудиторів. Рішення про відмову у призначенні приймає Аудиторська палата.  Відповідно до КЕПБ Перед прийняттям нового клієнта професійний бухгалтер-практик повинен  розглянути питання, чи не створить таке прийняття загроз недотримання  фундаментальних  принципів.  До пов'язаних з клієнтом питань, які (якщо про них відомо) можуть поставити  під  загрозу  дотримання  фундаментальних  принципів, належать, наприклад, участь клієнта в незаконній діяльності (як-то легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), нечесність або практика підготовки сумнівних фінансових звітів. У випадках, коли зменшення загроз до прийнятного рівня неможливе, професійний бухгалтер-практик має відмовитись від прийнятті клієнта. Професійний бухгалтер-практик повинен погоджуватись надавати  лише ті послуги, для виконання яких він, як професійний  бухгалтер-практик, є відповідно компетентним. Професійний бухгалтер-практик повинен оцінити важливість ідентифікованих загроз та, якщо вони є іншими, ніж явно незначними, застосувати застережні заходи, необхідні для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня.  Якщо професійний бухгалтер-практик має намір покладатися на поради або на роботу експерта, він повинен оцінити, чи буде такий підхід надійним. Професійний бухгалтер-практик повинен при цьому розглянути такі фактори, як репутація, досвід, наявні ресурси та застосовні професійні та етичні стандарти. Професійний бухгалтер-практик, якого просять замінити іншого професійного бухгалтера-практика, або який розглядає можливість участі в тендері на виконання завдання, що на даний момент виконується іншим професійним бухгалтером-практиком, має визначити, чи є будь-які підстави, професійні або інші, для неприйняття завдання (наприклад, наявність обставин що ставлять під загрозу дотримання фундаментальних принципів).  Слід оцінювати важливість загроз. В залежності від характеру завдання може виникнути необхідність у безпосередньому спілкуванні з теперішнім бухгалтером для встановлення фактів та обставин, що криються за запропонованою зміною, що надасть можливість професійному бухгалтерові-практику прийняти рішення щодо доцільності прийняття завдання.  Теперішній бухгалтер повинен дотримуватись правил конфіденційності. Межі, в яких професійний бухгалтер-практик може обговорювати справи клієнта із запропонованим бухгалтером, залежать від характеру завдання та того, чи: отримано на це дозвіл клієнта; або (б)  існують юридичні або етичні вимоги стосовно таких обговорень та розкриття, які залежать від конкретної країни. За відсутності конкретних вказівок клієнта теперішній бухгалтер звичайно не повинен з власної ініціативи ділитися інформацією щодо справ клієнта.